18 Березня 2024
Під час підготовки весняного числа редакція «ELLE Україна» зважилась на експеримент і присвятила новий випуск темі штучного інтелекту, що сьогодні охоплює все більше сфер нашого життя.
«У цьому номері ми не тільки хотіли познайомити вас із останніми трендами у царині ШІ, але й вирішили надати йому трохи більше повноважень, тобто дозволили взяти участь у створенні окремих матеріалів. Обіцяємо багато несподіванок — зокрема, обкладинку цього номера, згенеровану саме за допомогою цифрових технологій. А ще окреме слово у ролі «запрошеного редактора», — коментує головна редакторка видання Соня Забуга.
Штучний інтелект (далі — ШІ) є досить чутливою сферою для людства. Вперше цей термін у 1956 році вжив американець Джон Маккарті: він описував розділ інформатики, метою якого є оснащення машин людськими здібностями. Суперечливі та палкі дебати щодо ризиків цієї технології точаться багато років. Із новою силою ці обговорення в 2022 році сколихнула поява чат-бота ChatGPT: він здатен за кілька секунд створити текст, який важко відрізнити від оригінального людського. Пригадаймо нещодавню ситуацію з письменницею Ріе Кудан, переможницею найпрестижнішої японської літературної премії Акутаґави: авторка зізналася, що писала роман за допомогою ChatGPT. Згодом організатори премії Акутаґави відмовилися коментувати ситуацію. Заради правди, наша країна має дуже амбітні цілі щодо штучного інтелекту.
Як нещодавно наголосив віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій, міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, «Україна має очолити тренд ШІ у світі. Розуміти, що відбувається, швидко реагувати та мати власну стратегію». Українці вже застосовують ШІ в медицині, кіноіндустрії, геймінгу, навчанні та на фронті. Наші фахівці, які використовують ШІ, відомі й за кордоном. Так, завдяки ШІ український стартап Respeecher створює голоси для Голлівуду. А розробки проєкційної навігації з використанням ШІ колишнього українського стартапу Apostera можна зустріти в автомобілях світових концернів. І це тільки найвідоміші приклади. Нині в Україні над ШІ працюють багато вчених у різних наукових установах. Зареєстровано кілька десятків компаній, що займаються розробкою моделей ШІ в Україні. Крім всього вищезгаданого, у нашій країні народжуються наукові парки, зокрема Academ.City на базі НАН України. Цей парк, своєрідний аналог Кремнієвої долини, створений під впливом наукового парку Adlershof у Берліні, має амбітну мету підштовхнути наукоємні галузі (ШІ, біотехнології, зелену енергетику), стати тими важелями, які дозволять в Україні побудувати інноваційну економіку, що базується на знаннях. До речі, ініціювала запровадження Academ.City та очолила його відома українська наукиня, докторка фізико-математичних наук Олександра Антонюк.
Інтерв'ю журналу давали:
ЄВГЕНІЯ СУЛЕМА Докторка технічних наук, завідувачка кафедри програмного забезпечення комп’ютерних систем Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського».
НАТАЛІЯ АВАНЕСОВА Учасниця АІ-комʼюніті AI HOUSE, AI Architect у компанії Miratech, авторка курсу NLP Beginning в Projector Institute.
АЛІНА ФРОЛОВА Молодший науковий співробітник, кафедра математики КАУ, Лабораторія системної біології. Експертка наукового парку Academ.City
НАТАЛІЯ СТАСЮК Докторка біологічних наук, старша наукова співробітниця Інституту біології клітини Національної академії наук України, лауреатка п’ятого сезону української премії L’Oréal-UNESCO «Для жінок у науці».
АНТОНІНА БОНДАРЧУК Технічна тренерка Grid Dynamics. Основні напрямки роботи: Data Science, Data Analysis, Big Data.
ЄВГЕНІЯ СЕМЕНОВА Старша наукова співробітниця Інституту математики НАН України, кандидатка фізикоматематичних наук.
Прочитати окремемі статті можна тут: ELLE весна 2024
