20 Квітня 2026
Долучитися до наукових розробок, спробувати себе в реальних проектах, знайти команду для створення стартапу, отримати менторську підтримку проєктів та фідбек від бізнесу мали можливість учасники заходу «День молодіжної науки та інновацій», який відбувся в Українсько-Данському молодіжному домі.
Подію організували Центр інновацій Київського академічного університету, Рада молодих учених НАН України та Інжинірингова школа Noosphere.
Першим привітав гостей заходу Олександр Кордюк — директор Київського академічного університету. У своїй доповіді він наголосив на існуванні так званої «долини смерті» між науковими розробками та їх впровадженням у бізнесі — розриву, що суттєво ускладнює комерціалізацію результатів досліджень. Він підкреслив, що подолання цієї проблеми можливе завдяки активній комунікації та системній взаємодії між науковцями і представниками бізнесу. Особливу роль у цьому процесі відіграють такого роду заходи, які сприяють налагодженню контактів, обміну ідеями та формуванню міждисциплінарних команд. Така співпраця, за його словами, дозволить значно прискорити впровадження наукових розробок, підвищити їх практичну цінність і скоротити шлях від ідеї до ринку.
У вітальному слові заступниця директора Київського академічного університету, керівниця проєкту наукового парку Academ.City Олександра Антонюк зазначила, що рада бачити в залі школярів, студентів, молодих і провідних учених, інноваторів, представників бізнесу. «Науковці, бізнесмени, юристи, економісти працюють у своїх професійних «бульбашках» і мало спілкуються між собою. Але дуже важливо обговорювати нові ідеї, дискутувати, мріяти, – наголосила науковця. – На цій зустрічі студенти і молоді вчені мають можливість розповісти про свої дослідження, послухати, що роблять колеги, знайти команду для співпраці і навіть створити собі місце роботи – новий стартап».
Про необхідність майданчиків для комунікації людей з різних сфер говорив і голова Ради молодих учених НАН України Олександр Ковальчук.
«Саме діалог дозволяє зрозуміти, що відбувається у інших галузях, знайти можливості для співпраці. Цікаво знайти точки перетину фундаментальної і прикладної науки, зрозуміти, де можуть бути корисні результати наших досліджень».
Дослідники представили практичні рішення для відновлення критичної інфраструктури, збереження здоров’я, прогнозування ризиків затоплення, доступності космічних вимірювань та багато інших. Під час обговорення представники бізнесу, юристи, провідні науковці ставили молодим ученим дуже практичні запитання: які переваги мають розробки; яких знань чи компетентностей не вистачає командам, щоб комерціоналізувати результати проєкту; яка допомога потрібна тощо.
За оцінками міжнародних організацій, під час війни українській критичній інфраструктурі завдано збитків на 195 млрд доларів. Труби великого діаметру для трубопровідних мереж виробляли на Харцизькому трубному заводі та Маріупольському металургійному комбінаті – обидва підприємства розташовані на тимчасово окупованих територіях.
Євген Куров з Приазовського державного технічного університету пропонує технологію польового ремонту пошкоджених труб як реальну альтернативу закупівлі нових. (Проєкт «Оцінка стійкості зварних труб великого діаметру при дії ударних хвиль та локальних пошкоджень в умовах бойових впливів»). Суть ідеї – у керуванні термічними циклами зварювання так, щоб шви витримували ударні хвилі і слугували довго.
Молоді дослідники Роман Когутанич та Еліна Толочина представили прототип мобільної системи INFERNO, який можна використати, зокрема, для захисту критичної інфраструктури. За задумом, система знешкоджуватиме дрони на основі High-Power Microwave технології – незалежно від типу зв'язку: радіо, оптоволокно чи автопілот.
Призерка ІІ етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт МАН України Альона Мазій, учасниця проєкту ГС Інститут Виноградського "Школа природничого напряму "Winogradskіy-School", представила біоадгезивну плівку на основі гідроксиетилцелюлози з концентратом прополісу, яка буквально «прилипає» до слизової оболонки та утримується там до 50 хвилин. Цього достатньо, щоб активні речовини подіяли на збудників інфекції. Лабораторні випробування підтвердили: плівка пригнічує ріст мікроорганізмів і здатна руйнувати мікробні біоплівки, які є однією з головних причин хронічних уражень слизових. Плівка може стати компактною та зручною альтернативою рідким антисептикам там, де повноцінна гігієна неможлива.
Ще один учасник заходу, Олександр Потапенко з Міжвідомчого відділення електрохімічної енергетики НАН України запропонував переосмислити логіку переробки літій-іонних батарей: не просто утилізувати відпрацьоване, а отримувати на виході матеріал кращий, ніж був спочатку. Його проєкт стосується катодних матеріалів типу LFP, які використовують у сучасних акумуляторах електромобілів та накопичувачах енергії. У процесі переробки дослідник пропонує частково замінювати залізо манганом, що збільшить енергетичні характеристики матеріалу на 10–20%. Ключова перевага підходу – він може бути впроваджений на вже існуючих потужностях, що робить його привабливим як для бізнесу, так і для державних програм переробки.
Віра Філатова з Інституту металофізики імені Курдюмова НАН України розповіла про перемогу у міжнародному хакатоні ActInSpace 2026, де українська команда увійшла до п’ятірки кращих у світі і представила проєкт Smart Materials. Під час хакатону у Франції команда працювала над смарт-антенами для наносупутників – Європа будує власну альтернативу Starlink, і антени, що складаються при запуску та розкриваються в космосі, є критичним компонентом. Нині 30% антен не розкриваються взагалі, ще 27% супутників не дають стабільного зв'язку, – галузь щороку втрачає 5 млрд доларів.
Вчені запропонували замінити стандартні нікель-титанові сплави на новітні високоентропійні сплави з пам'яттю форми, розроблені в інституті. Вони працюють у ширшому температурному діапазоні й забезпечують надійніше розкриття антени. Технологія має рівень готовності TRL-3, сплави захищено патентами. Цільовий ринок – європейська програма Iris, Airbus та університетські партнери в Україні.
Віктор Нікоряк з Українського гідрометеорологічного інституту створює інтелектуальну платформу GeoHydroAI для аналізу водних ресурсів та ризиків затоплення. Платформа поєднує супутникові дані, цифрові моделі рельєфу та гідрологічне моделювання, щоб прогнозувати: де і як високо підніметься вода. Проблема в тому, що різні моделі рельєфу дають різні зони затоплення, а помилка в даних може привести до помилки в рішенні щодо захисту людей та інфраструктури. Віктор навчив машину визначати, де моделі помиляються, і покращив точність розрахунків на 50–70%.
Проєкт підтримують Німецький екологічний фонд та Баварська екологічна агенція, пілотна зона – басейн Українських Карпат. Результатом проєкту має стати відкрита платформа, де будь-хто зможе перевірити можливі зони затоплення свого населеного пункту. Такого загальноукраїнського інструменту нині не існує.
Під час зустрічі було представлено також проєкти з синтезу біоактивних речовин гетероциклічної структури для пошуку ефективних протипухлинних та противірусних агентів; рішення для комплексного CRO-аудиту вебсайту; науково-інженерний проєкт APISAT для розробки поляриметричних корисних навантажень для супутників формату CubeSat; навчально-виробничий комплекс MERC-I5 для симуляції автоматизованих виробничих процесів; гібридну технологію отримання альтернативного газового палива з природних та техногенних родовищ CarboNova; проєкт VoltVision з визначення продуктивності сучасних архітектур нейронних мереж для прогнозування генерування й споживання електроенергії.
Команди, які представили найцікавіші проєкти, отримали можливість продовжити роботу з експертами й науковцями. Зокрема, молоді дослідники пройдуть курс з інноваційного менеджменту та бізнес-моделювання, який включає щотижневі лекційні та консультативні сесії з експертами з інновацій, спеціалістами Центру інновацій КАУ та провідними науковцями НАН України. А також отримають стипендіальну підтримку від Інжинірингової школи Noosphere, допомогу у підготовці пітч-презентації та створенні професійного відеоролика, консультації щодо міжнародних грантових можливостей, дорожню карту розвитку проєкту від Центру інновацій КАУ та грошову винагороду.
Підготувала Світлана ГАЛАТА
