Конференція CloudEARTHi. Вплив глибоких технологій на суспільство та навколишнє середовище

Конференція CloudEARTHi. Вплив глибоких технологій на суспільство та навколишнє середовище

15 Липня 2024

27 червня 2024 року в рамках 3-ї Конференції CloudEARTHi «Академічна освіти та її вплив на підприємництво і сталий розвиток» (м. Варна, Болгарія) науковиці екосистеми Academ.City – Віра Філатова та Олена Ципліцька, провели воркшоп для науковців-інноваторів “How do technologies pass the first valley of death?”. 

На своєму шляху досліджень і розробок науковці часто стикаються з таким феноменом як «смерть технології», коли виникають складнощі з валідацією технології за межами лабораторії, а надалі можуть відувати ризики для проєкту, пов’язані з виходом на ринок та масштабуванням. 

Розуміння рівнів технологічної готовності (Technology Readiness Levels – TRL) наукової розробки дозволяє своєчасно підготуватися до можливих ускладнень в реалізації інноваційного проєкту. Про зміст дев’яти рівнів TRL та розриви між R&D (дослідження і розробки) та R&I (дослідження та інновації) розповідала на воркшопі к.ф.-м.н., старший науковий співробітник відділу фізики фазових перетворень та керівник проектно-інноваційної групи Інституту металофізики ім. Курдюмова НАН України Віра Філатова. 

Розроблення технологій та продуктів – це не лише про дослідження та експериментальне підтвердження, це також питання того, чи відбудеться комерціалізація наукового результату та чи знайдеться інвестор, який її фінансуватиме. Тож для відстеження прогресу проєкту поряд із TRL доцільно визначати рівень готовності до ринку MRL (Marketing Readiness Level) та рівень готовності до інвестицій IRL (Investment Readiness Level), про що на воркшопі розповіла д.е.н., завідувачка лабораторії відкритих інновацій Київського академічного університету Олена Ципліцька.

Учасникам конференції були представлені способи фінансування проєктів та актуальні програми ЄС для різних рівнів технологічної готовності розробки.

До воркшопу долучилися науковці та інноватори з України, Болгарії, Великої Британії та Норвегії, які об’єдналися у міжнаціональні команди для розв’язання реального кейсу стартапу з України.