24 Вересня 2024
Конференція BioGENext була присвячена останнім досягненням у сфері розробки терапії наступного покоління. У програмі — доповіді провідних міжнародних та українських спікерів з академічних та промислових кіл, присвячені терапії на основі нуклеїнових кислот та рекомбінантних білків, редагуванню генів, біоінформатиці та іншим дослідженням у галузі трансляційних технологій.
Якісна наука та здатність втілювати її результати в інноваційні продукти чи технології є запорукою майбутнього розвитку України. Фармацевтичні біотехнології мають бути серед пріоритетних галузей, оскільки вони визначають здатність суспільства протистояти глобальним викликам у сфері охорони здоров'я, таким масштабним, як пандемії, і таким унікальним, як орфанні захворювання.
Для інтеграції української науки до міжнародної спільноти академічним колам, промисловості та уряду вкрай важливо співпрацювати задля досягнення спільної мети: створення середовища, що сприяє розвитку та просуванню біомедичних досліджень. Усвідомлюючи важливість побудови міцних зв'язків між зацікавленими сторонами всередині країни та на міжнародному рівні, організатори провесли конференцію, яка
стала платформою для взаємодії між ключовими учасниками біомедичних та біофармацевтичних досліджень в Україні.
Конференція BioGENext, яка об'єднала 750 учасників з понад 25 країн світу, як в очному, так і в онлайн форматі.
Конференція розпочалася з двох чудових ключових доповідей. Професор Януш Буйніцкі з Міжнародного інституту молекулярної та клітинної біології у Варшаві представив новаторське розуміння комп'ютерного моделювання 3D-структур РНК та їх терапевтичного застосування. Після цього доктор Бен Клейнстівер з Гарвардської медичної школи поділився своїм досвідом у галузі технологій редагування геному, підкресливши їхній величезний потенціал у терапії.
На офіційній церемонії привітання з натхненними промовами виступили ключові фігури в цій галузі. Співголова конференції, професор Михайло Тукало (Директор Інституту молекулярної біології і генетики НАН України), задав тон, а потім виступив Дмитро Деркач, генеральний директор Юрія-Фарм, який підкреслив важливість розвитку високотехнологічних інновацій та науково-дослідницького потенціалу в біомедичному секторі України. Ми також почули виступ Анатолія Загороднього, президента Національної академії наук України, який підкреслив важливість біотехнологічних досліджень для розвитку медицини.
Церемонія завершилася вітальним словом Дениса Курбатова, заступника міністра освіти і науки України.
Інеса Скрипкіна
доктор біологічних наук, доцент, заступник завідувача факультету молекулярної біології та біотехнології Київського академічного університету, завідувач лабораторії біосинтезу нуклеїнових кислот Інституту молекулярної біології і генетики НАН України.
Робота Інесси Скрипкіної зосереджена на молекулярній біології та біотехнології, зокрема на вивченні розвитку злоякісних пухлин та їх резистентності, пошуку маркерів для ранньої діагностики та прогнозування онкологічних захворювань. Її дослідження спрямовані на виявлення генетичних та епігенетичних змін, пов'язаних з раком нирки та гліобластомою людини. Інеса Скрипкіна ідентифікувала гени та мікроРНК, асоційовані з поганим прогнозом при раку нирки та гліоми людини.
Також, 18 вересня 2024 року відбувся воркшоп на якому всі охочі могли дізнатися про грантові програми та конкурси, доступні у 2024-2025 роках, які дозволять українським дослідникам проводити революційні дослідження та стимулювати інновації. Цей воркшоп надав важливу інформацію, яка допоможе вам отримати ресурси, необхідні для ваших проєктів.
19 вересня відбулася панельна дискусія «Створення стратегії розвитку екосистеми біомедичних та біофармацевтичних досліджень в Україні: синергетичний підхід» в рамках конференції BioGENext 2024.
Ця дискусія об'єднала провідних експертів з науково-дослідних установ, біофармацевтичних компаній та державних органів для обговорення ключових питань створення науково-інноваційної екосистеми в Україні. Разом ми проаналізували виклики та можливості, які стоять перед Україною на шляху до створення сучасної платформи для біомедичних досліджень та розробок.
Ключові теми для обговорення включали:
Запрошені спікери:
- Денис Курбатов, заступник Міністра освіти і науки
- Михайло Тукало, директор Інституту молекулярної біології і генетики НАН України
- Дмитро Деркач, генеральний директор компанії «ЮРІЯ-ФАРМ
- Галина Посенко, Київський академічний університет, Academ.City
- Кашинцева Оксана, IP-office
Модератор Оксана Крикун, Центр інновацій та підприємництва INNOV8
20 вересня , наші представники також провели воркшоп "Шлях інновацій: Від досліджень до виробництва", де поділилися шляхом перетворення досліджень на готові до ринку продукти. Цей воркшоп проведе вас через ключові етапи розвитку, від зародження ідеї до комерціалізації, допоможе визначити виклики, оцінити ринковий потенціал та залучити інвестиції. Вистапала Віра Філатова разом з Ольгою Крондою Ip Office та Богданом Грищуком, за підтримки Academ.City.
Нана Войтенко, нейрофізіологиня, зав.відділом сенсорної сигналізації Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України, докторка біологічних наук:
Цього тижня відбулася конференція BioGeNext. Без перебільшення - найкраща конференція в галузі біомедичних наук за останнє десятеріччя. Браво YP Biotech Юріафарм! Браво Інститут молекулярної біології і генетики!Що показала конференція?По-перше, те що є в країні фундаментальна біомедична наука, є куди її прикласти і є зацікавлені в цьому стейкхолдери. Їх, правда, можна на пальцях однієї руки перерахувати, але вони є, і це дуже добре.По-друге, мене вразило, що принаймні в ті три дні, які я вживу відвідувала конференцію, там були повні зали. Багато вчених, багато молоді та студентів. Жвава дискусія. Давно такого не бачила. Це говорить про те, що українські вчені дійсно скучили по живому спілкуванню, особливо в прекрасних сучасних умовах Unit City.Дуже порадувала обіцянка Дениса Курбатова щодо створення системи "Science.City" — аналогу Дія.City — унікального правового та податкового простору для IT-компаній в Україні. Побачимо, чи вдасться зробити.
