Круглий стіл «Відкритий діалог зі стейкхолдерами щодо інноваційного розвитку міста»

Круглий стіл «Відкритий діалог зі стейкхолдерами щодо інноваційного розвитку міста»

04 Січня 2024

21 грудня у рамках проєкту Academ.City відбувся круглий стіл «Відкритий діалог зі стейкхолдерами щодо інноваційного розвитку міста». Метою обговорення стало створення наукового парку в мікрорайоні Академмістечко м. Києва, перспективи співпраці між науковими установами Національної академії наук України, структурними підрозділами КМДА та місцевим бізнесом. Захід організований для виявлення можливостей співпраці та спільних цілей для формування інноваційної екосистеми та розвитку наукового парку.

Зі вступним словом виступив Баган Анатолій Олександрович, заступник голови Департаменту промисловості та розвитку підприємництва, Київської міської військової  адміністрації, Співголова спільної робочої групи між НАН України та КМВА щодо виконання Меморандуму про взаєморозуміння щодо створення наукового парку Academ.City. Анатолій Олександрович розповів учасникам круглого столу про ідею та початок створення проєкту Academ.City, про підписання меморандуму між Національною академією наук України (НАН України та Київською міською військовою адміністрацією (КМВА), за яким  прописано план розвитку Академмістечка, В рамках виконання меморандуму була створена спільна робоча група, до якої увійшли  представники НАН України, і керівники структурних підрозділів міської адміністрації: Департаменту промисловості та розвитку підприємництва, Департамент економіки та інвестицій, Департаменту містобудування і архітектури та Департаменту земельних відносин. В рамках Меморандуму було проведено аналіз грантових конкурсів Європейського Союзу для розвитку міста , проведені заходи до Дня науки.

Анатолій Олександрович підкреслив, що динаміка виконання зобов’язань обох сторін в рамках Меморандуму висока.

Рафальський Олег Олексійович віцепрезидент НАН України, Співголова спільної робочої групи між НАН України та КМВА щодо виконання Меморандуму про взаєморозуміння щодо створення наукового парку Academ.City, привітав усіх учасників від імені Президії НАН України і зазначив, що такий діалог між владою, наукою та бізнесом є необхідним, бо сучасна економіка має бути наукоємною, щоб бути конкурентноздатною. НАН України має багато проєктів, готовних до впровадження, але не вистачає ресурсів для їх втілення. Розповів, як наприкінці минулого року НАН України схвалила проєкт Academ.City, вважаючи його перспективним для розвитку міста та країни в цілому. Олег Олексійович розповів учасникам зустрічі, що на території Академмістечка знаходяться 10 наукових інститутів та 3 інших установи НАН України, а також вищий навчальний заклад КАУ, тому зараз Президія НАН України разом із КМВА активно працює над питанням, як зв'язати в єдиний технологічний цикл ці структури НАН України.

Антонюк Олександра Вікторівна, заступник директора з розвитку та інновацій Київського академічного університету, ініціаторка проєкту Academ.City,  презентувала цей проєкт для нових учасників. Зазначила, що сучасний підхід до формування інноваційної екосистеми має складатися з 4-х складових: влада створення умов, наука створення технологій, суспільство активна участь і бізнес забезпечення росту. За три роки існування Academ.City було забезпечено супровід більше 40 грантових   заявок від Academ.City, отримано 5 екосистемних грантів та укладено  більше 200 нових партнерств, і це в період повномасштабної війни.

Ульянчич Наталія Володимирівна, кандидат технічних наук, старший науковий співробітник Інституту проблем матеріалознавства ім. Францевича НАН України, розповіла про поточний стан та перспективи використання розробок Інституту проблем матеріалознавства біомедичного застосування. 

 

Віталій Петрович Бевз, заступник директора з науково-технічної роботи Інституту металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України, розповів про інноваційну потужність, можливості та спроможність Інституту, зазначив, що  тут зібрано досить значний науковий потенціал з науковими розробками. Віталій Петрович вказав, що спілкуючись з Інститутом розвитку міста, дійшли висновку, що багато розробок можна зробити інтерактивними та за їх рахунок розширити Київ Цифровий. 

Також він акцентував увагу на тому, що при  Інституті металофізики є досить потужні центри колективного користування, де є можливість проводити дослідження на замовлення бізнес-структур чи інших стейкхолдерів для впровадження інноваційних рішень, зокрема:

  • центр сканувальної зондувальної мікроскопії та резонансної спектроскопії
  • центр вібраційного магнітометру.

Заступник директора Інституту металофізики ім. Курдюмова НАН України, доктор фізико-математичних наук Фірстов Георгій Сергійович презентував створення інноваційного кластеру виготовлення та оброблення прецизійних сплавів та перспективи його розвитку.

 

Про досвід взаємодії науковців із кінцевими споживачами та потенційними виробниками наукоємного продукту розповів заступник директора Інституту проблем матеріалознавства ім. Францевича НАН України, академік НАН України Фірстов Сергій Олексійович. 

До дискусій активно долучилася і Крукевич Оксана Миколаївна керівниця експертної групи з питань розвитку інновацій директорату науки та інновацій Міністерства освіти і науки України. За круглим столом були присутні також представники громадянського суспільства Фонд “Після служби, головна задача якого полягає у виявленні потреб ветеранів у цивільному житті та надавати кваліфікований супровід та необхідну допомогу. 

Представники бізнесу в своїх виступах розповіли про конкретні приклади взаємодії приватних підприємств із науковцями, висловили свої думки відносно поточних особливостей такої взаємодії. 

До заходу онлайн приєднались керівники та провідні фахівці профільних інститутів НАН України, що є учасниками наукового парку Academ.City, а також представники КП "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО", КО “КИЇВЗЕЛЕНБУД”, КП "Київський метрополітен", ПрАТ "АК "Київводоканал", ДТЕК Київські електромережі.

В ході відкритого діалогу між учасниками обговорені поточний стан та перспективи інноваційного розвитку міста, зміцнення співпраці між наукою, державою та бізнесом. 

Підкреслено, що взаємодії держави і науки необхідно надати системний характер, що дозволить в перспективі, за умови належного фінансування наукових розробок, перейти від тактики збереження наукового потенціалу країни до його розвитку.