Які можливості для участі в міжнародних грантових проєктах має столиця? Які проблеми в житті міста можна розв'язати, залучивши кошти міжнародних програм? Які можливості для змін може дати участь у європейських конкурсах віддаленим мікрорайонам столиці? Якими грантовими можливостями для розвитку міста можна та потрібно скористатися?
Відповіді на ці питання намагалися знайти учасники круглого столу з питань участі в міжнародних грантових програмах, який провели Київська міська державна адміністрація та Київський академічний університет. У зустрічі взяли участь науковці й фахівці департаментів та управління туризму КМДА.
Заступник директора Департаменту промисловості та розвитку підприємництва КМДА, начальник управління промисловості, підприємництва та регуляторної політики Анатолій Баган повідомив колегам, що міжнародний офіс КАУ зібрав і проаналізував грантові можливості участі в міжнародних програмах, у яких ще цього року можуть взяти участь одинадцять департаментів адміністрації та одне управління (а також можливості на наступний рік). Цей аналіз проведено в рамках Плану заходів виконання Меморандуму про взаєморозуміння щодо створення наукового парку «Academ.City» та Угоди про співпрацю між Київською міською військовою адміністрацією та Національною академією наук України.
«Тематика грантових конкурсів 2025 і 2026 року охоплює різні сфери: міський розвиток, інфраструктуру, будівництво, транспорт, мобільність, енергетику, екологію, навколишнє середовище, соціальну інтеграцію, культуру, освіту, здоров'я, гранти для малого та середнього підприємництва», – зазначив Анатолій Баган. «Переконаний, що всім буде корисно дізнатися цю інформацію та скористатися можливістю залучити додаткові кошти».
КАУ вже кілька років співпрацює з Київською міською адміністрацією. На базі університету діє науковий парк Academ.City, фахівці якого мають досвід створення заявок для отримання міжнародних грантів та досвід адміністрування проєктів. Науковці готові консультувати щодо складання заявки, пошуку міжнародних партнерів, реєстрації інтелектуальної власності тощо.
«Важливо розуміти, що написання грантової заявки починається з ідеї – що ви хочете реалізувати як великий проєкт», – пояснила заступниця директора КАУ з розвитку та інновацій, керівниця Academ.City Олександра Антонюк.
Олександра Вікторівна розповіла про модель співпраці науки з місцевою владою на прикладі наукового парку Адлерсхоф. Наукове містечко Адлерсхоф розташоване біля Берліна, у технологічних компаніях та дослідницьких інститутах на території парку працюють понад 20 тисяч співробітників. Співпраця з науковими установами важлива і для столиці України.
«Наукові установи – важливий потенціал для розвитку Києва, – наголосила вона. – Не використати цей потенціал ми, кияни, не можемо».
Олександра Антонюк зазначила, що за дві години зустрічі опанувати мистецтво написання та виконання гранту, звісно, неможливо, але це гарна нагода зрозуміти, з чого можна почати.
Детальніше на відкритих конкурсах і можливостях для міста зупинилася керівниця відділу міжнародної та грантової діяльності Інноваційного центру Київського академічного університету Олександра Правдива. Вона одразу зазначила, що умови конкурсів «не такі складні, як може здатися, і перемогти в них цілком реально». Науковиця розповіла, що чимало українських міст уже взяли участь у європейських конкурсах і програмах та залучили додаткове фінансування. Якщо вони змогли, то й Київ зможе.
Наприклад, фінансування отримала Львівська міська рада, яка залучила понад 318 тисяч євро в проєкті SPARCS. Проєкт передбачає впровадження інноваційних енергетичних рішень у містах-побратимах, розвиток мережі спільнот сталого розвитку з позитивним підходом та нульовими викидами вуглецю.
Понад 217 тисяч євро в цій же програмі залучив «Львіватодор», понад 233 тисячі – Національний екологічний центр України (НЕЦУ).
У проєкті ComAct понад 144 тисячі євро отримала асоціація ОСББ з Одеси, на заходи, адаптовані до потреб громади, для пом'якшення енергетичної бідності.
До пілотної програми проєкту «Назустріч кліматично-нейтральним та соціально-інноваційним містам», на виконання якого передбачено 58 мільйонів євро, приєдналося місто Рівне. Мета проєкту – змінити підходи до життя в містах для досягнення кліматичної нейтральності. Зокрема, передбачено заходи з модернізації міської інфраструктури. Дедлайн подачі заявок – 12 жовтня 2025 року, тобто інші міста теж встигнуть долучитися.
У 2023 році на конкурсі місії ЄС EU 100 Climate-Neutral and Smart Cities by 2030 для українських міст було виділено 5 мільйонів євро. Метою проєкту було приєднати українські міста до Місії кліматично нейтральних та розумних міст, а також підготувати місцеві органи влади до виконання основних цілей Європейського зеленого курсу. Ці 5 мільйонів розділили два учасники з України, один з яких – Житомирська міська адміністрація. «Нині ці команди напрацьовують методики та пілотні ініціативи і пропонують долучатися до їхніх проєктів», – зазначила пані Олександра.
Олександра Правдива коротко розповіла про програми, які надають гранти на розвиток міст. Це Рамкова програма з досліджень та інновацій «Горизонт Європа», «Цифрова Європа», Механізм з'єднання Європи (Connecting Europe Facility – програма для інвестицій у транспортну, енергетичну та цифрову інфраструктуру), Life (програма адаптації до змін клімату) та інші.
«Найбільшою є програма «Горизонт Європа», в ній є конкурси, цікаві для всіх напрямів роботи міської адміністрації», – наголосила пані Олександра. «Важливо пам'ятати, що грантова програма – це не подарунок, а гроші на розв'язання конкретних проблем та подолання певних викликів. На 2025–2027 роки стратегічні виклики – це зелений перехід, цифровий перехід і більш стійка, конкурентоспроможна, інклюзивна та демократична Європа».
У шести кластерах програми відкрито конкурси, до яких можна долучитися у 2025 і 2026 році.
Наприклад, у кластері «Здоров'я» можна подати заявки на конкурси про вплив забруднення на розвиток та прогресування захворювань і розладів мозку; вдосконалення інноваційних втручань для лікування психічних, поведінкових та неврологічних розладів; використання штучного інтелекту для готовності до пандемій та реагування на них.
У кластері «Культура, креативність та інклюзивне суспільство» відкрито конкурси для підготовки ЄС до майбутнього розширення; підвищення ролі громадянської освіти; посилення впливу культури та мистецтва на здоров'я та благополуччя; розвитку туризму тощо.
У кластері «Безпека для суспільства» можна подати заявку щодо покращення готовності до масштабних збоїв критичної інфраструктури, реагування на них та відновлення після них (це надзвичайно актуальна тема для Києва); про роль людського фактору в стійкості критичної інфраструктури тощо.
У кластері «Цифрові технології, промисловість та космос» відкрито конкурси з інтеграції нульових технологій в енергоємні галузі промисловості; сприяння інноваційним та сумісним екосистемам даних (партнерство зі штучного інтелекту, даних та робототехніки); стратегії навчання для штучного інтелекту.
Кластер «Клімат, енергетика та мобільність» чекає заявки на конкурс з пошуку ефективних бездротових стаціонарних двонаправлених рішень для заряджання легких дорожніх транспортних засобів. А також конкурси кібербезпечної та стійкої екосистеми дорожньої електромобільності; прогнозування та запобігання аваріям на основі штучного інтелекту (ШІ) та великих даних (цей конкурс, на думку доповідачки, буде цікавий для Департаменту транспорту КМДА).
Цікаві конкурси відкрито і в кластері «Їжа, біоекономіка, сільське господарство, природні ресурси та навколишнє середовище».
Олександра Правдива розповіла також про п'ять кроків, які потрібно зробити для подачі заявки. Вони прості: знайти відкритий конкурс на порталі Funding & Tenders; знайти міжнародних партнерів для виконання проєкту; створити обліковий запис у системі ЄС; зареєструвати свою організацію (юридичну особу); подати проєктну заявку. Подання заявок відбувається на єдиному порталі фінансування та тендерів.
Звісно, це далеко не повний перелік відкритих конкурсів у європейських програмах, але науковці Київського академічного університету готові розповісти про всі можливості залучення грантового фінансування максимально детально.
Для отримання консультації, підтримки та, за потреби, допомоги в адмініструванні проєктів можна звернутися за адресою: https://academcity.org.ua/contacts/.
Підготувала Світлана ГАЛАТА