13 Березня 2026
Найважливішим результатом стартап-школи є впевненість, що наукові результати можна комерціалізувати
4 березня Центр інновацій Київського академічного університету представив результати грантового проєкту стартап-школи Academ.city – інноваційної екосистеми для розвитку академічних стартапів наукових установ НАН України.
На зустріч, яка відбулася в Українсько-данському молодіжному домі, прийшли молоді й провідні вчені, засновники стартапів, підприємці, представники Міністерства освіти і науки України, Президії Національної академії наук України, Українського фонду стартапів, Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій, Київської міської державної адміністрації, Київської обласної військової адміністрації. Також чимало науковців приєдналися до зустрічі в онлайн-форматі. Виступи, запитання і дискусії підтвердили – тема академічних стартапів і комерціалізації наукових результатів є мега-актуальною для наукової спільноти. Учені зацікавлені в тому, щоб знання не залишилися «на поличках», а стали справжньою силою.
Зустріч проведено за інформаційної підтримки МОН України, УКРНОІВІ, НаУКМА, Noosphere Engineering School, Українсько-данського молодіжного дому та Academ.Media.
Про те, що співпраця науки і бізнесу з ідеї-мрії поступово перетворюється на план амбітних завдань і перших перемог, говорили всі учасники заходу.
Віцепрезидент НАН України академік Олег Рафальський під час вітального слова наголосив, що ініціатива проєкту наукового парку Academ.City є хорошим прикладом для установ, які мають славну історію, але майбутнє яких поки що не підтверджено мріями.
«Навколо Academ.City і Київського академічного університету гуртується молодь, і це дуже важливо, – зазначив Олег Олексійович. – КАУ готує майбутніх видатних вчених у дуже складних галузях науки. І ми сподіваємося, що у найближчому майбутньому саме випускники КАУ посядуть ключові позиції в європейській світовій науці».
Учений переконаний, що саме сьогодні можна отримати новий імпульс для співпраці центральних органів виконавчої влади, наукових установ, київської міської та обласної адміністрації, бізнесу.
Про співпрацю НАН України і КМДА говорив заступник директора Департаменту промисловості та розвитку підприємництва міської адміністрації Анатолій Баган. Пан Анатолій розповів, що місто профінансувало два важливі проєкти Academ.City – дорожню карту розвитку наукового парку і фінансовий план розвитку цього парку.
За словами Анатолія Олександровича, місто уже відчуло користь від впровадження наукових результатів. «Завдяки цій співпраці у міській цільовій програмі сприяння розвитку промисловості, підприємництва і споживчого ринку з'явилися заходи, спрямовані на інноваційний розвиток міста – індустріальний хакатон і міський корпоративний акселератор», – розповів він. І додав, що якщо два роки тому мало хто розумів, що таке індустріальний хакатон, то нині і фахівці КМДА і представники підприємств розуміють користь співпраці з науковцями. Зокрема, науковці знайшли рішення для покращення конкурентоспроможності продукції промислових підприємств.
«Стартап-школи – це двигун, який допоможе інноваційному розвитку міста. У цьому році разом з командою Academic City і Київського академічного університету плануємо провести школу менеджменту інновацій для внутрішньо переміщених осіб», – наголосив Анатолій Баган.
Ці та інші перші відчутні успіхи, за словами заступниці директора Київського академічного університету, керівниці проєкту Academ.City Олександри Антонюк, стали можливі завдяки підтримці Національної академії наук України, IP-офісу, фінансовій підтримці державної і міської влади та – злагодженій роботі команди.
«Ми починали з мрії, прагнули створити екосистему, у якій кожен науковець зможе реалізувати себе і сприяти розвитку держави, – з усмішкою розповіла пані Олександра. – Нині наш проєкт розвивається, ми вчимося, робимо помилки, виправляємо їх. Цей досвід допоміг багато чого переосмислити, і чимало речей уже стали в пригоді, наприклад, під час створення правового механізму проєкту Science.City».
Детальніше про проєкт Science.City та інші важливі ініціативи у трансформації сфери науки та інновацій України розповів заступник міністра освіти і науки Денис Курбатов. Він наголосив, що чимало ініціатив уже впроваджено, і багато – у планах. Фінансування наукової сфери у 2026 році зросло на 41 відсоток, зокрема, виділено понад 3 млрд додаткового фінансування за результатами державної атестації. Уперше за результатами державної атестації 50 000 наукових і науково-педагогічних працівників отримають надбавку до заробітної плати.
«Це наш спільний здобуток: ми робимо реформи і трансформації, які допомагають збільшити фінансування», – наголосив пан Денис.
Серед ініціатив МОН: створення шести центрів досконалості (на це передбачено мільярд гривень, гроші підуть і на обладнання, і на гідні заробітні плати); створення Національної системи дослідників; «запуск» проєктної аспірантури (у цьому році буде набрано перші сто аспірантів); конкурс державного замовлення на науково-технічні розробки; створення екосистеми Science City та інші.
Молоді науковці поставили Денису Курбатову чимало запитань. Зокрема, чи залишиться в науковій системі місце для фундаментальної науки? (Як зізналися молоді вчені, їх лякає невизначеність щодо того, як розвиватимуться ці дослідження.) А також: чи не перенаправляють наукові установи надбавки до зарплати на ремонт труб чи щось інше?
«Ні, не перенаправлять, – запевнив заступник міністра. – Лабораторія чи відділ отримають надбавки залежно від результату атестації».
Він також наголосив, що Міністерство освіти і науки не зупинило жодного проєкту чи програми фундаментальних або передових досліджень. Фундаментальна наука важлива, і програми таких досліджень будуть збільшуватися.
Про кейси взаємодії науки і бізнесу, про освітні і підприємницькі виклики такої співпраці говорили й запрошені спікери – керівник Noosphere Engineering School Сергій Веретюк і виконавчий директор Української асоціації венчурного та приватного капіталу Дмитро Кузьменко.
Сергій Веретюк нагадав, що найважливішою ланкою конвертації науки у прикладні винаходи є інженерна діяльність. Він переконаний, що науковці не повинні бути бізнесменами, – вчені мають добудовувати наукову картину світу. Перетворювати знання в інноваційні технології – справа інженерів. Інжинірингова школа допомагає студентам опанувати інженерні навички, створювати інноваційні продукти й стартапи.
Дмитро Кузьменко розпочав свій виступ зі слів, які можуть стати гаслом кожного академічного стартапу: «Dream big!» (Мрійте про велике!). Він також навів рекомендації, як перетворити академічний стартап на бізнес європейського рівня.
Про особливості IP-стратегії у стартап-діяльності розповіла провідна професіоналка з інтелектуальної власності УКРНОІВІ Юліана Зух-Кіпріянова; про роль інноваційної екосистеми в смарт-спеціалізації регіону – начальниця відділу промислової та кластерної політики управління промисловості, підприємництва та інвестицій КОДА Ольга Соколова. Координаторка EDIH Kyiv HiTech, проєктна менеджерка Українського кластерного альянсу Леся Соболевська, говорила про досвід європейських цифрових інноваційних хабів (EDIH), які допомагають бізнесу тестувати інновації. Один з таких хабів (Kyiv Hitech) діє на базі Київської політехніки і Київського академічного університету.
І, звісно, найбільша увага присутніх була зосереджена на результатах проєкту стартап-школи Academ.city та планах школи на майбутнє. Керівниця цього проєкту, завідувачка кафедри менеджменту інновацій КАУ Наталія Гаращенко розповіла, що проєкт стартував восени 2024 року, але активності щодо підтримки науково-інноваційних команд та стартапів почалися набагато раніше. Ідея стартап-школи – допомога провідним ученим та науковій молоді у просуванні інновацій – «виросла» з досвіду роботи наукового парку Academ.City.
«Фокус нашої уваги – саме на науковцях Національної академії наук. Метою проєкту є залучення науковців і студентів-дослідників до створення стартапів, впровадження і комерціалізації розробок», – зазначила пані Наталія.
Про успішність проєкту говорять цифри: показники, яких вдалося досягнути, інколи на порядок перевищують заплановані KPI. Наприклад, стартапи отримали фінансову та іншу допомогу на суму майже 16 мільйонів гривень, хоча планувалося – лише 500 тисяч. Керівниця проєкту переконана, що ця підтримка допомогла інноваційним командам і стартапам зробити вагомі кроки на шляху комерціалізації і розвитку.
Також команда прогнозувала, що заходи школи відвідають 140 слухачів, але до активностей долучилося понад 1440 (!) учасників. Менторську і консультаційну підтримку отримали 127 інноваційних команд.
«Команди приходили на певний захід чи програму, потім долучалися до інших і поступово рухалися до реалізації своєї мети і завдань, – продовжує розповідь пані Наталія. – Вчені розповіли, що змінили ставлення до бізнесу, до інновацій. І сьогодні вони інакше ставляться до співпраці з бізнесом, до участі в грантових програмах».
До речі, після індустріального хакатону, який було проведено у співпраці з КМДА, дев’ять підприємств висловили бажання поспілкуватися з науковцями, деякі з них продовжують співпрацю і сьогодні.
І звісно, говорячи про результати стартап-школи, не можна обмежуватися тільки цифрами. Наталія Гаращенко переконана, що завдяки активностям стартап-школи і Academ.city збільшується кількість науковців, які прагнуть, щоб результати їхньої роботи не залишилися в наукових архівах, а були корисні для суспільства. Ці вчені мають чітке розуміння, які результати хочуть комерціалізувати. Впевненість цих людей у тому, що це можливо, — важливіша за цифри.
Про результати Інкубаційної програми «BOOSTER інноваційних проєктів» розповіла завідувачка відділу екосистем відкритих інновацій КАУ Олена Ципліцька. У 2025 році програма проводилася двічі – навесні та восени. На неї зареєструвалися 133 учасники, було сформовано 30 команд. Учасники опрацьовували комерційну складову своїх наукових проєктів, досліджували ринок і фінансові показники, розвивали навички пітч-презентації.
Завідувачка кафедри менеджменту та маркетингу Національного університету «Києво-Могилянська академія», експертка проєкту Катерина Пічик розповіла про розвиток Могилянського відкритого хакатону BE FIRST. У хакатоні взяли участь понад 40 команд. Переможці вже знайшли інвесторів і реалізують свої проєкти.
Експертка відділу міжнародної та грантової діяльності КАУ Катерина Вовк презентувала Програму менторської підтримки академічних стартапів, яка працює вже три роки. У ній взяли участь 30 студентів та аспірантів, які розробили науково-інноваційні проєкти у сферах біотехнологій, матеріалознавства, квантових матеріалів та інформаційних технологій. Програма поєднує освітню складову з менторською підтримкою від фахівців КАУ та Національної академії наук. Частина команд після навчання взяла участь у міжнародних конкурсах і отримала фінансування.
Експертка відділу міжнародної та грантової діяльності КАУ, доцентка КНЕУ Наталія Голіонко представила пілотний проєкт JoinNOW (Біржа ідей і талантів), який об'єднав студентів КНЕУ й НаУКМА та науковців, які вже створили стартапи. Студенти розробляли маркетингові стратегії та бізнес-рекомендації для інноваційних проєктів та спілкувалися з командами стартапів. Пані Наталія переконана, що ініціатива може бути цікава для масштабування на рівні європейських університетів-партнерів.
Про здобутки Віртуального центру цифрових інновацій КАУ розповів завідувач відділу Володимир Ночвай. За останні два роки центр увійшов до європейської мережі цифрових хабів у складі консорціуму EDIH Kyiv HiTech і став першим у Східній Європі FIWARE iHub, надав послуги 18 підприємствам малого і середнього бізнесу за пітримки GIZ. Спільно з Українським кластерним альянсом та FIWARE Foundation центр провів хакатон, учасники якого представили проєкти на основі FIWARE-архітектури – цифровий двійник котла, рішення для розумних будинків та інші. Центр також розвиває лабораторію прототипування з Інститутом металофізики НАН України та разом із містом готує платформу наукових розробок, тендер на створення якої планується оголосити вже цього року.
Керівниця відділу міжнародної та грантової діяльності КАУ Олександра Правдива розповіла про грантовий напрямок, який активно розвивається з 2022 року. Місія відділу – допомогти науковцям та стартапам пройти так звану «долину смерті» – етап між науковою ідеєю та виходом на ринок, саме за допомогою грантового фінансування.
У 2025 році відділ провів два тренінги з підготовки грантових заявок, у яких взяли участь понад 300 вчених з понад 80 установ і організацій. Також проведена акселераційна програма Academ.City, побудована на основі підходу Європейської ради інновацій. Упродовж шести тижнів 22 команди розробляли концепції проєктів і подали десять заявок на європейський грантовий конкурс.
Протягом року відділ провів одинадцять тематичних семінарів і воркшопів для 800 учасників з різних галузей: енергетики, агросектора, цифрових технологій, охорони здоров'я.
Директор ТОВ «Проєктний офіс Academ.City» Вадим Горенко представив історію співпраці між Інститутом кібернетики НАН України та трикотажною фабрикою «Роза». Проєкт розпочався як суто науковий – на його основі навіть була захищена PhD-дисертація. Однак під час підготовки до індустріального хакатону з КМДА стало зрозуміло, що розробка з виявлення дефектів у структурах матеріалів може бути застосована безпосередньо у виробництві трикотажного полотна.
Команда змінила фокус і запустила проєкт смарт-контролю виробництва. Нині вони працюють над двома задачами: автоматизованим контролем швидкості подачі нитки за допомогою оптичного сенсора та системою онлайн-виявлення дефектів полотна в режимі реального часу. Програмний продукт вже здатен визначити критичні дефекти, зокрема ті, які неможливо побачити візуально.
Яскравим прикладом того, як участь у програмах стартап-школи може вивести науковця на міжнародний рівень, є історія старшого наукового співробітника Інституту металофізики імені Курдюмова НАН України Віктора Кислюка. Після навчання у програмі BOOSTER, участі в індустріальному хакатоні та участі в тренінгу з підготовки грантових заявок Віктор Кислюк зумів залучити одинадцять учасників з різних країн у міжнародний консорціум і подати заявку на конкурс Horizon Europe. Проєкт AMELIO присвячений розробці технології діагностики матеріалів для інкапсулянтів сонячних модулів – компонентів, що визначають термін служби сонячних батарей в агресивних умовах експлуатації.
За словами Віктора Кислюка, саме екосистема Academ.City навчила його сприймати проблеми не як перешкоди, а як можливості для розвитку.
У 2026 році планується системний розвиток школи одразу за кількома напрямами. Як розповів керівник відділу підтримки академічних стартапів Олексій Фраєр, підтримка стартапів виходитиме за межі освітньої складової і включатиме консультаційний супровід, організаційну та юридичну підтримку, маркетинг і грантовий супровід. Продовжиться розвиток програм інкубації, акселерації та індустріальних хакатонів, а також запрацює нова програма відкритих інновацій Academ.City, спрямована на налагодження співпраці між наукою і бізнесом та створення прикладних продуктів.
Стратегічна мета – побудувати сталу екосистему, де наука, бізнес, влада і громадянське суспільство будуть системно взаємодіяти, а наукові розробки матимуть реальний шлях до комерціалізації.
Фото — на порталі Academ.Media.
Підготувала Світлана Галата.
Захід реалізовано в межах експериментального проєкту Міністерство освіти і науки України щодо створення мережі стартап-шкіл — інкубаторів — акселераторів на базі закладів вищої освіти та наукових установ.
